Деталі
Читати Більше
Не віриться, що два місяці вже минуло. Раніше, коли це почалося в перший тиждень, Я думала, що це триватиме назавжди. Здавалося, справді, ціла вічність, тому що це безлад, це безлад. Приходжу, а додому йду дуже пізно. І потім, іноді Я не встигаю тут поїсти, тому що Я хочу зберегти максимум (часу) для вас. Потім, коли Я приходжу додому, там нічого їсти. І собаки (-персони) хочуть їжі, і служитель хоче уваги, і о, Ісусе Христе! [...] І кожен день мені доводиться терпіти, як працівники приходять до мене додому, до мене, і... Стільки анонімності та конфіденційності не було... І всі види тиску. Це справді... Я хочу вам сказати, щоб Ви не мали ілюзій, що Ви Майстер. [...]
